Четвер, 06.08.2020, 21:17



Відділення Національної служби посередництва і примирення в Тернопільській області. Наша адреса: 46010 м. Тернопіль, вул. Шашкевича, 3, каб. 46 тел./факс (0352) 23-59-22. З питань репрезентативності звертайтесь за телефоном ( 0352 ) 23-59-22
Головна | Реєстрація | Вхід Вітаю Вас Гість | RSS






Бюлетень НСПП


Відділення НСПП






  


Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входа
Головна » 2014 » Лютий » 27 » Взаємодія відділення НСПП в Тернопільській області з сторонами соціального діалогу.
13:32
Взаємодія відділення НСПП в Тернопільській області з сторонами соціального діалогу.

Актуальність проблеми взаємодії обумовлена тим, що діяльність будь-якого державного органу як системи юридично значущих, законодавчо регламентованих та цілеспрямованих дій реалізується через взаємодію з іншими державними органами, органами місцевого самоврядування, організаціями профспілок, підприємствами, установами, організаціями та окремими громадянами.

При цьому, взаємодія НСПП з вищезазначеними суб’єктами не є самоціллю, вона має певну корисність, цінність і необхідність з огляду на механізм інтеграції інститутів держави об’єднаних загальним правопорядком, цілями і завданнями, що визначаються конституційними принципами соціальної спрямованості діяльності держави та пріоритетом прав і свобод людини. А з огляду на мету, визначену Законом України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)» (далі – Закон), така взаємодія є об’єднанням компетенції вищезазначених суб’єктів та спрямована на сприяння встановленню взаємодії між найманими працівниками і роботодавцями конкретного підприємства, галузі, території.

Від рівня організації взаємодії, необхідного і достатнього кола суб’єктів взаємодії та її активності і інтенсивності у великій мірі залежить повнота поінформованості, а отже і ефективність та якість роботи будь-якого державного органу, у тому числі відділень НСПП в АРК та областях і як результат – в цілому Національної служби посередництва і примирення.

Тобто, результативність діяльності по запобіганню виникненню колективних трудових спорів (конфліктів), сприянню їх вирішенню перебуває в прямій залежності від рівня та інтенсивності взаємодії відділення НСПП з зацікавленими суб’єктами сфери соціального діалогу.

Навіть за умови ухилення певного суб’єкта від взаємодії відділення НСПП зобов’язане ініціювати встановлення прямого і оберненого зв’язку використовуючи для цього законодавчо визначені форми і методи впливу.

Інтенсивний інформаційний вплив на потенційного суб’єкта взаємодії, апелювання до його прагнень і потреб обумовлених його компетенцією чи правовим статусом, привернення його уваги і виклик зацікавленості як правило матиме наслідок встановленості стійкої робочої взаємодії.

Інформаційна пасивність, безініціативність, очікування на будь-які сприятливі умови не матиме позитивного результату.

Взаємодія може бути як безпосередньою так і опосередкованою. Варто зазначити, що опосередкована взаємодія встановлюється через залучення інших суб’єктів, які мають відповідний вплив на бажаного суб’єкта взаємодії (субординаційний, організаційний, координаційний, правовий та інший), що матиме наслідок встановлення зворотного зв’язку та налагодження стійкої взаємодії з сторонами та учасниками соціального діалогу.

Відсутність взаємодії чи її обмеженість обов’язково призводить до ізольованості в рухливому інформаційному полі та матиме негативні наслідки для результатів діяльності і соціального ефекту.

Взаємодія, будучи офіційною за характером відображається, об’єктивується, оформляється у відповідних актах, службових документах (листи, роз’яснення, рекомендації, угоди та інші носії інформації в письмовій чи електронній формі).

Характер взаємодії має певні особливості у кожному окремому випадку та залежав від галузі, статусу (рівня, становища юридичної особи, фізичної особи щодо інших осіб), місця розташування, форми власності і організаційно-правової форми, чисельності працюючих, наявності чи відсутності первинної профспілкової організації, досвіду участі у колективних переговорних процесах, правової культури сторін та учасників соціально-трудових відносин та інших не менш суттєвих чинників.

Разом з тим варто зазначити, що незважаючи на певні особливості і відмінності характеру взаємодії у кожному окремому випадку, така діяльність безумовно ґрунтувалась на загальних засадах визначених такими нормативно-правовими актами як Конституція України, Закони України «Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)», «Про соціальний діалог в Україні», «Про місцеві державні адміністрації», «Про місцеве самоврядування в Україні», «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності», «Про організації роботодавців», «Про колективні договори і угоди», та Європейською Соціальною Хартією (переглянутою), тощо.

Основний принцип діяльності НСПП визначений в преамбулі Закону вказує на те, що регулюючий вплив цього державного органу має бути спрямований на здійснення взаємодії сторін соціально-трудових відносин у процесі врегулювання колективних трудових спорів (конфліктів), що виникли між ними. Встановлення, налагодження та здійснення такої взаємодії, сприяння примиренню конфліктуючих сторін правовими методами може бути досягнуто у взаємодії з народними депутатами України, центральними та місцевими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, організаціями профспілок і роботодавців та громадянами.

Взаємодія сторін соціального діалогу виступає як форма соціальної комунікації або спілкування принаймні двох суб’єктів або спільнот, в якій систематично здійснюється взаємовплив, реалізується соціальна дія кожного з партнерів, досягається пристосування дій одного до дій іншого, спільність у розумінні ситуації, сенс дій і певна міра солідарності чи згоди між ними. Така взаємодія може здійснюватись звичайно як у письмовій (електронній) так і в усній формі (обмін думками як у телефонному режимі так і безпосередньо).

Серед форм взаємодії варто виділити безпосередній контакт між людьми та опосередковані форми, що передбачають ряд об’єднуючих ланок і механізмів (попередні переговори в телефонному режимі, обмін листами, факсограми, тощо). Вона може бути також формальною (офіційною, з чітким дотриманням прийнятих форм спілкування, службових правил, порядку, протоколу, тощо) та неформальною (неофіційною, не шаблонною, творчою), публічною (прилюдною - збори, конференція, засідання, тощо) або приватною, інституціолізованою (стійкі формальні зразки поведінки осіб визначені нормативно – правовим актом, наприклад примирні процедури встановлені Законом) й не інституціолізованою (телефонні переговори, консультативні зустрічі, тощо підготовчого характеру з потенційним суб’єктом взаємодії), між організаційною та особистісною (безпосередні контакти посадових осіб, представників).

Взаємодія може бути тимчасовою, короткотерміновою (вирішення поточних питань) та стійкою довготривалою (вирішення планових перспективних завдань).

Варто зазначити, що якість і ефективність міжорганізаційної взаємодії в значній мірі залежить від рівня міжособистісної взаємодії, яка є підґрунтям не тільки міжорганізаційної взаємодії, а й створює підґрунтя для стійкої взаємодії. В багатьох випадках необхідно прикласти зусилля, змінити поведінку лідерів (найманих працівників та/або роботодавців) один по відношенню до іншого, між якими мають місце обмінні взаємовідносини.

З метою встановлення стійкої і тривалої взаємодії сторони вивчають одне одного з точки зору можливих позитивних наслідків для себе. Спеціалісти відділення НСПП мають врахувати цю особливість.

В якій мірі інша сторона надасть значення взаємодії і її позитивним наслідкам для себе в такій мірі і буде встановлена та чи інша форма взаємодії.

Взаємодія існує як безперервний діалог, в процесі якого сторони спостерігають, усвідомлюють наміри одне одного та реагують на них.

Взаємодіючи сторони змушені рахуватися з діями і намірами іншої сторони. Активність і позитивна налаштованість одного справляє позитивний вплив та відповідну реакцію іншого. Дії сторін взаємовизначають їхні плани, можуть перешкоджати або сприяти їх реалізації, впливати на їх зміну.

Статтею 19 Конституції України визначено, що «Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України». З цього положення випливає, що спеціалісти відділення НСПП, здійснюючи функції держави у сфері соціального діалогу зобов’язані діяти лише на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачені вищевказаними нормативно-правовими актами.

Одним із основних методів регулюючого впливу НСПП відповідно до Закону та Європейської соціальної хартії (переглянутої) визначено метод сприяння сторонам який полягає в налагодженні перерваного конфліктом діалогу між ними без втручання у такі відносини (проведення спільних консультацій сторін) і забезпечення умов для волевиявлення кожної із сторін (створення механізму переговорів на добровільній основі) та надання відповідної організаційної і правової допомоги (створення та використання належного механізму примирення та арбітражу – примирна комісія та трудовий арбітраж). Сприяти – означає позитивно впливати на відносини між суб’єктами соціального діалогу, створювати відповідні умови для здійснення взаємодії спрямованої на вирішення розбіжностей, певних проблем, що перешкоджають її здійсненню.

Наступним важливим методом взаємодії є метод посередництва, що полягає у встановленні, або здійсненні контактів, налагодженні спілкування між сторонами, забезпеченні нових можливостей для представників сторін поновити двосторонній автономний чи добровільний діалог. Має за мету встановлення, налагодження та здійснення взаємодії сторін, сприяння їх примиренню і розв’язанню конфліктна правовими методами.

У своїй діяльності відділення НСПП застосовує встановлений Законом метод рекомендацій і заохочення, що полягає у орієнтуванні і спонуканні суб’єктів соціально-трудових відносин до бажаного варіанту поведінки в умовах які реально склалися. При цьому, сторони зобов’язані їх розглянути і якщо вони (рекомендації) схиляють до участі у примирних процедурах (примирні комісії, трудовому арбітражі, узгоджувальні зустрічі), сторони не можуть ухилитись від їх виконання. Аналогічно, якщо рекомендації містять питання щодо участі у примирних процедурах, вирішення питань, що віднесені до компетенції органів державної влади, органів місцевого самоврядування останні зобов’язані їх виконати.

Суттєвим методом взаємодії є метод координації, що полягає у встановленні контакту між сторонами соціально-трудових відносин та погодженні їх дій щодо утворення на договірній основі та участі у роботі примирних органів (укладення угоди про утворення примирних органів, організація та проведення засідань примирної комісії, трудового арбітражу або узгоджувальної зустрічі), приведення процедур примирення у відповідність до вимог Закону.

Ефективна взаємодія з суб’єктами соціального діалогу забезпечується завдяки застосуванню метода переконання, сутність якого полягає в досягненні суб’єктами взаємодії усвідомлення щодо необхідності рекомендованої відділенням НСПП поведінки, впевненості що саме така поведінка відповідає їх інтересам. Цей метод застосовується без силового тиску, є протилежним методу примусу.

За умови виявлення фактів порушення чинного законодавства, або невиконання рекомендацій відділення НСПП, його нормативно-правових приписів посередництвом компетенції прокуратури, правоохоронних та контролюючих органів застосовує метод «опосередкованого» примусу, інформуючи ці органи про виявлені факти порушень чинного законодавства з боку сторін та інших учасників взаємодії. Зазначені державні органи, за умови підтвердження таких фактів та достатності підстав, зобов’язані застосувати до порушників відповідні засоби правового реагування. Цей метод виражається у схиленні суб’єктів взаємодії до певної поведінки за допомогою силового тиску (супроти їх волі, обмежуючи свободу їх вибору).

Наскрізним є метод інформаційного впливу, що полягає у методичному і послідовному формуванні свідомого вибору взаємодії, як єдино можливого варіанта поведінки у ситуації що склалася з метою налагодження контактів з потенційною стороною взаємодії і розв’язання конфлікту. Цей метод сприяє формуванню суспільної думки, підвищенню правової свідомості та правової культури, тощо та застосовується у поєднанні з усіма іншими методами.

Таким чином, найбільш вживаними і дієвими є такі форми взаємодії:

- письмова та усна;

- безпосереднього контакту та опосередкована;

- формальна та неформальна;

- публічна або приватна;

- інституціолізована й не інституціолізована;

- міжорганізаційна та особистісна,

та такі методи взаємодії:

- сприяння;

- посередництва;

- рекомендацій і заохочення;

- координації;

- переконання;

- «опосередкованого» примусу;

- інформаційного впливу.

Впровадження у практику відділення НСПП вищезазначених форм і методів взаємодії, як найбільш дієвих не виключає застосування інших з метою досягнення позитивних результатів діяльності.

На практиці переважно застосовується комплекс форм і методів взаємодії, які взаємодоповнюють або підсилюють один одного чи застосовуються у певній послідовності. Їх раціональне поєднання в кожній конкретній ситуації, в залежності від складності завдань і забезпечує досягнення бажаного ефекту.

Переглядів: 544 | Додав: admin | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]













Календарь
«  Лютий 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
2425262728
Архив записей

РЕПРЕЗЕНТАТИВНІСТЬ СТОРІН СОЦІАЛЬНОГО ДІАЛОГУ

ЗУ "про соціальний діалог в Україні" 





Стрічка новин







 © відділення НСПП в Тернопільській області, 2012
Передрук матеріалів за умови посилання на //nsppternopol.at.ua/