Методичні рекомендації

Здійснення взаємодії Національної служби посередництва і примирення з місцевими органами виконавчої влади
з питань сприяння попередженню виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) та своєчасного їх вирішення.

І. Загальні положення

Методичні рекомендації розроблені з метою конкретизації та поглиблення взаємодії Національної служби посередництва і примирення з місцевими органами виконавчої влади щодо сприяння попередженню виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) та своєчасного їх вирішення.

Право на працю, захист працівниками своїх трудових прав та інтересів гарантується Конституцією України та законодавством про працю. Захист трудових прав працівників здійснюється як в індивідуальному так і колективному порядках.

Таким чином, система вирішення трудових спорів в Україні поділяється на індивідуальні та колективні трудові спори.

Індивідуальні трудові спори мають досудовий та судовий порядки вирішення.

Колективні трудові спори мають позасудовий порядок врегулювання та вирішуються відповідно до Законів України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", "Про соціальний діалог в Україні", "Про колективні договори і угоди", "Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності", "Про організації роботодавців, їх об’єднання, права і гарантії їх діяльності", "Про місцеві державні адміністрації", "Про місцеве самоврядування в Україні" та нормативних актів Національної служби посередництва і примирення.

Національна служба посередництва і примирення – постійно діючий державний орган, що входить до правової системи України, утворений Президентом України відповідно до Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" з метою сприяння врегулюванню колективних трудових спорів (конфліктів), здійснення посередництва для вирішення спорів, їх прогнозування, проведення заходів із запобігання виникненню колективних трудових спорів.

Значення, компетенція та роль місцевих органів виконавчої влади в сприянні попередженню виникнення колективних трудових спорів (конфліктів) та своєчасного їх вирішення, здійсненні соціального діалогу визначені в Законах України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", "Про місцеві державні адміністрації", "Про соціальний діалог в Україні", "Про колективні договори і угоди".

З метою ефективної взаємодії Національної служби посередництва і примирення з місцевими органами виконавчої влади у вирішенні питань щодо поліпшення соціально – трудових відносин, сприяння вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів) у районних центрах та містах обласного значення діють інформаційно-консультаційні центри Національної служби посередництва і примирення, завідувачі яких призначені відповідно до рекомендацій керівництва місцевих державних адміністрацій.

 

ІІ. Взаємодія Національної служби посередництва і примирення з місцевими органами виконавчої влади в процесі вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)

Відповідно до Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" колективний трудовий спір (конфлікт) – це розбіжності, що виникли між сторонами соціально-трудових відносин щодо встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту; укладення чи зміни колективного договору, угоди; виконання колективного договору, угоди або окремих їх положень; невиконання вимог законодавства про працю.

Сторонами колективного трудового спору на виробничому рівні є наймані працівники, первинна профспілкова або інша уповноважена найманими працівниками організація та роботодавець.

На територіальному рівні сторонами колективного трудового спору з одного боку є наймані працівники, профспілки, їх об’єднання або інші уповноважені найманими працівниками органи, та з протилежної сторони організації роботодавців, їх об’єднання або місцеві органи виконавчої влади, що діють на території відповідної адміністративно – територіальної одиниці. У зв’язку з тим, що місцеві органи виконавчої влади визначені стороною колективного трудового спору на територіальному рівні, значення та відповідальність місцевих державних адміністрацій у механізмі врегулювання розбіжностей між сторонами соціально – трудових відносин зростатиме, насамперед з питань виконання положень територіальних угод.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" колективний трудовий спір (конфлікт) виникає з моменту, коли уповноважений представницький орган найманих працівників або профспілки одержав від роботодавця повідомлення про повну або часткову відмову у задоволенні колективних вимог і прийняв рішення про незгоду з рішенням роботодавця, або коли строки розгляду вимог, передбачені статтею 5 цього Закону закінчилися, а відповіді від роботодавця не надійшло.

Про виникнення колективного трудового спору (конфлікту) орган, який представляє інтереси найманих працівників або профспілки, зобов'язаний у триденний строк письмово проінформувати роботодавця, місцевий орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування за місцезнаходженням підприємства та Національну службу посередництва і примирення.

Про реєстрацію колективного трудового спору місцевому органу виконавчої влади надсилається відповідне розпорядження Національної служби посередництва і примирення.

Вирішення колективного трудового спору, після реєстрації його Національною службою посередництва і примирення, проводиться в установленому чинним законодавством порядку відповідно до Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", нормативних актів Національної служби посередництва і примирення.

Національна служба посередництва і примирення, її територіальне відділення сприяє врегулюванню колективного трудового спору, здійснює постійний супровід вирішення спору на всіх його стадіях, координує роботу трудового арбітражу, надає роз’яснення, рекомендації, скеровує своїх спеціалістів, експертів для участі у роботі примирних органів, залучає до участі у примирних процедурах усі зацікавлені інстанції, зокрема місцеві органи виконавчої влади. З питань вирішення колективних трудових спорів (конфліктів) Національна служба посередництва і примирення приймає рішення, які скеровуються для відповідного реагування місцевим органам виконавчої влади.

Відповідно до статті 7 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" розгляд колективного трудового спору здійснюється примирною комісією, трудовим арбітражем.

Примирною комісією розглядаються колективні трудові спори з питань встановлення нових або зміни існуючих соціально-економічних умов праці та виробничого побуту, укладення чи зміни колективного договору, угоди.

Примирна комісія є органом, що утворюється з рівної кількості представників сторін, із залученням зацікавлених органів для вироблення рішення, що може задовольнити сторони колективного трудового спору. Примирна комісія створюється і діє відповідно до статей 8, 9 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" та Положення про примирну комісію, затвердженого наказом Національної служби посередництва і примирення від 18.11.2008р. № 130.

З метою встановлення взаємодії між сторонами колективного трудового спору, вироблення примирною комісією взаємоприйнятого рішення до участі у роботі примирної комісії Національна служба посередництва і примирення залучає на прохання сторін незалежного посередника.

Примирна комісія повинна вживати передбачені законами заходи щодо всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин справи. Кожна сторона спору повинна у примирній комісії довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Колективний трудовий спір на виробничому рівні розглядається примирною комісією у п’ятиденний термін, на територіальному рівні – у десятиденний термін. За згодою сторін ці терміни можуть бути продовжені. Рішення примирної комісії має для сторін обов’язкову силу і виконується в порядку і строки, які встановлені цим рішенням.

Колективні трудові спори з питань виконання колективного договору, угоди, невиконання вимог законодавства про працю та у разі неприйняття примирною комісією погодженого рішення розглядаються трудовим арбітражем відповідно до статей 11, 12 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" та Положення про трудовий арбітраж, затвердженого наказом Національної служби посередництва і примирення від 18.11.2008р. № 135.

Трудовий арбітраж – орган, який складається із залучених сторонами фахівців, експертів та інших осіб і приймає рішення по суті трудового спору (конфлікту).

Склад трудового арбітражу формується шляхом призначення відповідно до угоди між сторонами колективного трудового спору членів трудового арбітражу. Членами трудового арбітражу не можуть бути представники сторін колективного трудового спору, або особи, які в тій чи іншій мірі зацікавлені в його однобічному вирішенні. До складу трудового арбітражу можуть входити народні депутати України, представники органів державної влади, місцевого самоврядування.

Колективний трудовий спір розглядається трудовим арбітражем з обов’язковою участю представників сторін, а в разі необхідності – представників інших зацікавлених органів, у десятиденний термін з дня створення. За рішенням більшості членів трудового арбітражу цей строк може бути продовжено до двадцяти днів. Кожна сторона спору повинна у трудовому арбітражі довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Рішення трудового арбітражу є остаточним і оскарженню не підлягає, крім випадків передбачених законодавством України, та виконується у порядку і строки, які встановлюються цим рішенням.

Відповідно до визначеної чинним законодавством компетенції Національна служба посередництва і примирення здійснює підготовку посередників та арбітрів, які спеціалізуються на вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів).

Статтею 15 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" встановлено, що до компетенції Національної служби посередництва і примирення належить залучення до участі в примирних процедурах народних депутатів України, представників державної влади, органів місцевого самоврядування.

Відповідно до статті 24 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцеві державні адміністрації беруть участь у вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів).

Представники місцевих органів виконавчої влади відповідно до положень чинного законодавства про порядок вирішення колективних трудових спорів можуть залучатися Національною службою посередництва і примирення до участі в примирних процедурах як незалежні посередники, члени трудового арбітражу, експерти.

Згідно статті 16 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" якщо у вимогах найманих працівників, профспілки містяться питання, вирішення яких відповідно до законодавства віднесено до компетенції місцевих органів виконавчої влади, Національна служба посередництва і примирення надсилає свої рекомендації разом з відповідними матеріалами керівникам цих органів, які повинні їх розглянути у семиденний термін і проінформувати про прийнятті ними рішення сторони колективного трудового спору та Національну службу посередництва і примирення.

Враховуючи вищенаведені вимоги чинного законодавства з метою сприяння своєчасному вирішенню колективних трудових спорів (конфліктів) місцеві органи виконавчої влади здійснюють наступні заходи:

– відповідно до звернення Національної служби посередництва і примирення скеровують своїх представників для участі в примирних процедурах (засіданнях примирної комісії, трудового арбітражу, узгоджувальних засіданнях) для прийняття рішення по суті спору;

– забезпечують здійснення заходів, спрямованих на вирішення колективних трудових спорів;

– розглядають рішення, рекомендації Національної служби посередництва і примирення та вживають відповідних заходів реагування;

– у взаємодії з Національною службою посередництва і примирення сприяють виконанню рішень примирних органів.

Відповідно до вимог чинного законодавства здійснення взаємодії Національної служби посередництва і примирення, її територіального відділення з місцевими державними адміністраціями у питаннях вирішення колективного трудового спору на підприємствах, в установах та організаціях, розташованих на відповідній території, проводиться на усіх його стадіях аж до моменту врегулювання колективного трудового спору та зняття його з реєстрації.

Про зняття з реєстрації колективного трудового спору місцевому органу виконавчої влади надсилається відповідне розпорядження Національної служби посередництва і примирення.

 

ІІІ. Взаємодія Національної служби посередництва і примирення з місцевими органами виконавчої влади в питаннях прогнозування та запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів)

 

Згідно статті 15 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" з метою попередження виникнення колективних трудових спорів (конфліктів), їх прогнозування, врегулювання конфліктних ситуацій на стадії до моменту виникнення колективного трудового спору Національна служба посередництва і примирення взаємодіє з місцевими органами виконавчої влади з питань:

– проведення Національною службою посередництва і примирення спільно з місцевими органами виконавчої влади вивчення стану соціально – трудових відносин безпосередньо у трудових колективах підприємств, установ, організацій, здійснення аналізу причин та чинників ускладнення стану соціально – трудових відносин, характеру і динаміки вимог найманих працівників, профспілок, виявлення причин колективних трудових спорів (конфліктів), підготовки пропозицій (рекомендацій) для їх усунення та направлення їх на розгляд місцевим органам виконавчої влади, іншим зацікавленим органам;

– здійснення Національною службою посередництва і примирення у взаємодії з місцевими органами виконавчої влади постійного моніторингу стану соціально – трудових відносин, спільного аналізу територіальних програм економічного і соціального розвитку, зокрема в частині можливих шляхів розв’язання головних проблем соціально – економічного розвитку відповідних адміністративно – територіальних одиниць, перспектив розвитку соціально – трудових відносин та підготовки щопівроку Прогнозу щодо можливих змін соціально – трудових відносин, виникнення колективних трудових спорів у розрізі регіонів та галузей економіки;

– здійснення Національною службою посередництва і примирення і місцевими органами виконавчої влади взаємного інформування про вимоги найманих працівників, акції соціального протесту, причини загострення стану соціально – трудових відносин, вироблення конкретних заходів щодо врегулювання конфліктних ситуацій;

– проведення Національною службою посередництва і примирення і місцевими органами виконавчої влади спільних нарад, "круглих столів", інших заходів з питань стану соціально – трудових відносин у підприємствах, установах і організаціях відповідних адміністративно – територіальних одиниць, врегулювання колективних трудових спорів, конфліктних ситуацій, визначення шляхів поліпшення трудових відносин з метою запобігання виникненню колективних трудових спорів (конфліктів).

Відповідно до положень чинного законодавства Національна служба посередництва і примирення, її територіальне відділення залучає представників місцевих органів виконавчої влади до участі у врегулюванні конфліктних ситуацій на стадії до моменту виникнення колективних трудових спорів на підприємствах, в установах та організаціях, розташованих на відповідній території.

Якщо серед чинників загострення стану соціально – трудових відносин у конфліктній ситуації є питання, вирішення яких відповідно до законодавства віднесено до компетенції місцевих органів виконавчої влади, Національна служба посередництва і примирення надсилає свої рекомендації разом з відповідними матеріалами керівникам цих органів, які повинні їх розглянути у семиденний термін і проінформувати про прийнятті ними рішення сторони конфліктної ситуації та Національну службу посередництва і примирення.

 

IV. Права та обов’язки місцевих органів виконавчої влади під час страйку, інших акцій соціального протесту

 

Відповідно до статті 24 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцеві державні адміністрації беруть участь у вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів), у тому числі і під час страйку, інших акцій соціального протесту.

Відповідно до статті 44 Конституції України ті, хто працює, мають право на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів. Порядок здійснення права на страйк встановлено Законом України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", Положенням про порядок проведення страйку як крайнього засобу вирішення колективного трудового спору (конфлікту) та примирних процедур під час страйку, затвердженим наказом Національної служби посередництва і примирення від 18.11.2008 року № 131.

Згідно частини 1 статті 17 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" страйк – це тимчасове колективне добровільне припинення роботи працівниками (невихід на роботу, невиконання своїх трудових обов'язків) підприємства, установи, організації (структурного підрозділу) з метою вирішення колективного трудового спору (конфлікту).

Страйк застосовується як крайній засіб (коли всі інші можливості вичерпано) вирішення колективного трудового спору і може бути розпочато, якщо примирні процедури не привели до вирішення колективного трудового спору (конфлікту) або роботодавець або уповноважена ним особа, організація роботодавців, об'єднання організацій роботодавців ухиляється від примирних процедур або не виконує угоди, досягнутої в ході вирішення колективного трудового спору (конфлікту).

Організація страйку, визнаного судом незаконним, або участь у ньому є порушенням трудової дисципліни. Час страйку працівникам, які беруть у ньому участь, не оплачується. Час участі працівника у страйку, що визнаний судом незаконним, не зараховується до загального і безперервного трудового стажу (стаття 28 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)").

Відповідно до вимог чинного законодавства місцеві органи виконавчої влади під час страйку, акції соціального протесту беруть участь у примирних процедурах, у взаємодії з Національною службою посередництва і примирення, її територіальним відділенням сприяють вирішенню колективного трудового спору на підприємствах, в установах та організаціях, розташованих на відповідній території з метою врегулювання конфліктних питань шляхом:

– своєчасного реагування на протестні дії найманих працівників, вжиття невідкладних заходів для попередження стихійного, некерованого розвитку подій;

– участі у переговорах між органом (особою), що очолює страйк та роботодавцем;

– вжиття заходів, спрямованих на врегулювання трудового спору;

– участі у роботі узгоджувальної комісії по виробленню угоди про вирішення колективного трудового спору (конфлікту) під час страйку.

Згідно вимог статті 26 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" місцевий орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування зобов'язаний вжити необхідних заходів до забезпечення під час страйку життєздатності підприємства, збереження майна, додержання законності та громадського порядку, недопущення загрози життю і здоров'ю людей, навколишньому природному середовищу.

Відповідно до частини дев’ятої статті 19 Закону України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)" у разі проведення зборів, мітингів, пікетів за межами підприємства орган (особа), який очолює страйк, повинен повідомити про запланований захід місцевий орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування не пізніше ніж за три дні.

Орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування розглядає заяву про проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій і пікетів під час страйку і повідомляє орган (особу), що очолює страйк, про прийняте рішення не пізніш як за два дні до часу проведення заходу, зазначеного в заяві.

Місцевий орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування має право при потребі запропонувати тим, хто звернеться із заявою, інші час і місце проведення заходу. Рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування може бути оскаржене в судовому порядку.

Місцевий орган виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування забезпечує необхідні умови для проведення зборів, мітингів, походів, демонстрацій і пікетів.

 

V. Заключні положення

 

Дієва взаємодія та співпраця Національної служби посередництва і примирення та місцевих органів виконавчої влади відповідно до Законів України "Про порядок вирішення колективних трудових спорів (конфліктів)", "Про місцеві державні адміністрації" у питаннях врегулювання конфліктних ситуацій, колективних трудових спорів, їх прогнозування, вироблення узгоджених пропозицій щодо розвитку соціально – економічних та трудових відносин сприятиме зменшенню соціальної напруги, запобіганню виникнення стихійних акцій протесту, своєчасному вирішенню трудових конфліктів правовим шляхом з метою забезпечення соціальної стабільності в регіоні, реалізації конституційних прав і гарантій працівників.

Цьому сприятиме прийнята Національною службою посередництва і примирення 28 травня 2013р. Концепція вдосконалення системи прогнозування виникнення колективних трудових спорів (конфліктів), яка розроблена з врахуванням основних положень Указу Президента України "Про стратегію державної політики сприяння розвитку громадянського суспільства в Україні та першочергові заходи з її реалізації" від 24.03.2012 року № 212/2012 та програмного виступу Президента України на засіданні Комітету з економічних реформ 17 січня 2013 року.

Інформація про діяльність Національної служби посередництва і примирення, питання взаємодії з органами виконавчої влади систематично висвітлюються в офіційному виданні Національної служби посередництва і примирення – Бюлетені Національної служби посередництва і примирення (передплатний індекс 23877), на сайті Національної служби (www.nspp.gov.ua), на сайті відділення Національної служби посередництва і примирення в Тернопільській області (http://nsppternopol.at.ua)  

Поштова адреса відділення НСПП в Тернопільській області: 46008 м. Тернопіль вул. Шашкевича, 3, каб. 46. або електронна nsppternopil@mail.ru