Четвер, 06.08.2020, 22:20



Відділення Національної служби посередництва і примирення в Тернопільській області. Наша адреса: 46010 м. Тернопіль, вул. Шашкевича, 3, каб. 46 тел./факс (0352) 23-59-22. З питань репрезентативності звертайтесь за телефоном ( 0352 ) 23-59-22
Головна | Реєстрація | Вхід Вітаю Вас Гість | RSS






Бюлетень НСПП


Відділення НСПП






  


Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0
Форма входа
Головна » 2014 » Березень » 31 » Соціальне партнерство - система колективних відносин між найманими працівниками, роботодавцями і владою
12:04
Соціальне партнерство - система колективних відносин між найманими працівниками, роботодавцями і владою

Світовий досвід доводить, що проблеми економіки і суспільного життя, в тому числі в сфері використання найманої праці, вирішуються максимально ефективно, якщо орієнтуватись не на конфронтацію, а на досягнення згоди між різними соціальними групами та досягнення балансу між найманими працівниками, роботодавцями й державою. Процес узгодження соціально-економічних інтересів між вказаними суб’єктами утворює цілу систему суспільних відносин, яка отримала назву соціального партнерства.

Соціальне партнерство - система колективних відносин між найманими працівниками, роботодавцями і виконавчою владою, які виступають сторонами соціального партнерства у ході реалізації їх соціально-економічних прав та інтересів.

Сторонами соціального партнерства є професійні спілки та їх об'єднання, інші організації найманих працівників, утворені ними відповідно до чинного законодавства; роботодавці, їх організації та об'єднання; держава в особі виконавчих органів влади і органів місцевого самоврядування.

Для належного розвитку соціального партнерства, забезпечення сталого економічного зростання країни та гідного життя громадян в першу чергу необхідно визначити місце, завдання та рівень відповідальності кожної із сторін соціального діалогу там, де їх інтереси пересікаються.

Слід зазначити, що саме тристороння основа здатна забезпечити дієвість цієї системи. Роботодавці, як і наймані працівники мають право на рівноправну участь у соціальному партнерстві з владою.

Вдаючись до невеликого історичного екскурсу у рух роботодавців України слід відмітити, що появі організацій роботодавців сприяло становлення соціального партнерства в Україні, розвиток колективно-договірного регулювання та вирішення колективних трудових спорів. Від самого свого початку створення організації роботодавців виступають активними учасниками соціального партнерства на різних рівнях. Поряд із профспілками вони є суб’єктами колективних відносин. Організації роботодавців представляють та захищають інтереси роботодавців на загальнодержавному, галузевому та регіональному рівнях. Структура організацій роботодавців та напрямки їх діяльності неоднакові в усьому світі. В деяких країнах існують організації роботодавців, які діють лише в економічній сфері, а інші — лише у соціально-трудовій. Організації роботодавців України беруть активну участь у переговорах та консультаціях між сторонами соціального діалогу з обох напрямків діяльності.

Ключова роль організацій роботодавців у створенні державної політики визнана багатьма поважними міжнародними інституціями, серед яких і Міжнародна організація праці. Так у преамбулі Конвенції №150 про регулювання питань праці: роль, функція і організація 1978 pоку зазначається, що організації підприємців і трудівників відіграють головну роль у здійсненні цілей економічного, соціального і культурного прогресу.

У країнах з розвинутими ринковими відносинами організації підприємців відіграють активну роль у суспільному житті, співпрацюють з державними органами, профспілками працівників, їхня діяльність спрямована на узгодження державних і корпоративних інтересів, представництво і захист соціально-економічних прав та інтересів роботодавців. А об'єднання роботодавців — юридичних осіб є найбільш поширеними представниками інтересів роботодавців.

Наймані працівники через профспілки, їхні об'єднання та роботодавці через свої представницькі органі, які трактуються Міжнародною Організацією Праці як "профспілки підприємців", виступають активними учасниками соціального партнерства на різних рівнях. Вирішуючи широкий спектр соціально-економічних питань, організації роботодавців та їхні об'єднання є суб'єктами не лише трудових, а й цивільних, підприємницьких, господарських, фінансових та інших правовідносин. Отже, необхідно чітко визначити їхню роль у соціально-трудовій сфері, основні цілі, порядок створення, форми та напрямки діяльності, принципи взаємодії з органами державної влади та місцевого самоврядування, профспілками, їхніми об'єднаннями, іншими об'єднаннями громадян.

Організації роботодавців почали створюватись в Україні на початку 90-х років. Однією з перших організацій підприємців в Україні, що була заснована у 1992 p. з метою захисту прав промисловців і підприємців, став Український союз промисловців і підприємців. Це — неурядова неприбуткова громадська організація, яка об'єднує промислові, будівельні, транспортні, наукові, комерційні та інші підприємницькі структури, підприємництва різних форм власності (підприємства державні й приватні та змішаної форми власності).

На сьогоднішній день правові, соціальні, економічні, організаційні засади створення та функціонування організацій роботодавців в Україні, форми та напрями їх діяльності, а також принципи їх взаємодії з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, професійними спілками, їх об'єднаннями, іншими об'єднаннями громадян визначає Закон України №2436-III «Про організації роботодавців», який був прийнятий 24 травня 2001 року та набрав чинності 26 червня 2001 року.

Закон спрямований на підвищення ролі організацій роботодавців та їх об'єднань у соціально-трудових відносинах та на реалізацію економічної політики в державі,  вдосконалення системи соціального партнерства.

Статтею 1 Закону визначено, що роботодавець – це власник підприємства, установи, організації незалежно від форми власності, виду діяльності та галузевої належності або уповноважений ним орган чи фізична особа, яка відповідно до законодавства використовує найману працю.

  • організація роботодавців - громадська неприбуткова організація, яка об'єднує роботодавців на засадах добровільності та рівноправності з метою представництва і захисту їх прав та інтересів.
  • об'єднання організацій роботодавців - неприбуткова організація роботодавців, яка об'єднує організації роботодавців на засадах добровільності та рівноправності з метою представництва і захисту прав та інтересів організацій роботодавців та роботодавців.
         Відповідно до ст. 13 Закону організації роботодавців та їх об'єднання підлягають обов'язковій реєстрації в порядку, встановленому Законом України "Про об'єднання громадян" .
         Членами організацій роботодавців можуть бути роботодавці відповідно до цього Закону. Роботодавець може бути одночасно членом декількох організацій роботодавців.
  • Членами об'єднань організацій роботодавців можуть бути організації роботодавців, зареєстровані в установленому порядку. Організація роботодавців може бути членом галузевого і територіального об'єднання організацій роботодавців.
  • В цілому законодавство України про організації роботодавців та їх об'єднання складається з Конституції України, Закону України "Про об'єднання громадян", Закону України «Про організації роботодавців», інших нормативно-правових актів, виданих відповідно до нього, а також законодавства про соціальне партнерство та професійні спілки.
  • В Законі України "Про організації роботодавців" передбачено, що організації роботодавців та їх об'єднання створюються і діють з метою представництва та захисту законних інтересів роботодавців у економічній, соціально-трудовій та інших сферах, у тому числі в їх відносинах з іншими сторонами соціального партнерства.
  • Основними завданнями організацій роботодавців та їх об'єднань є:
    • співробітництво з органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування, професійними спілками, їх об'єднаннями та іншими організаціями найманих працівників;
      * забезпечення представництва та захист законних інтересів і прав роботодавців у відносинах з органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування, професійними спілками, їх об'єднаннями та іншими організаціями найманих працівників, іншими об'єднаннями громадян;
      * участь у формуванні та реалізації соціально-економічної політики держави;
      * участь у здійсненні державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності;
      * участь у проведенні колективних переговорів та укладанні генеральної, регіональних і галузевих угод та забезпечення виконання своїх зобов'язань за укладеними угодами;
      * координація діяльності роботодавців у виконанні зобов'язань за генеральною, регіональними чи галузевими угодами;
      * контроль за виконанням іншими сторонами соціального партнерства зобов'язань за генеральною, регіональними та галузевими угодами;
      * сприяння максимальному дотриманню інтересів роботодавців при вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів);
      * сприяння вирішенню колективних трудових спорів, запобіганню страйкам як крайньому засобу вирішення цих конфліктів;
      * збалансування попиту і пропозиції робочої сили, запобігання масовому безробіттю шляхом сприяння створенню нових робочих місць, забезпечення раціональної структури зайнятості населення;
      * вдосконалення системи підготовки, перепідготовки і підвищення кваліфікації кадрів, поширення професійних знань та досвіду, а також знань з питань здійснення державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності;
      * забезпечення скоординованості дій роботодавців, їх організацій та об'єднань щодо виконання науково-технічних і соціальних програм, спрямованих на збільшення обсягів виробництва продукції і послуг, підвищення їх конкурентоспроможності, врегулювання та поліпшення умов праці;
      * розвиток співробітництва з іноземними і міжнародними організаціями роботодавців та їх об'єднаннями.

Організації роботодавців та їх об'єднання створюються і діють на принципах законності, добровільності вступу та свободи виходу, рівноправності членів, самоврядування, гласності, відповідальності за виконання взятих зобов'язань.

Відповідно до зазначених принципів:

 - ніхто не може бути примушений до вступу в будь-які організації роботодавців або їх об'єднання чи обмежений у правах за належність або неналежність до них;

- кожний член організації роботодавців, організація роботодавців, яка є членом об'єднання організацій роботодавців, має право у будь-який час вийти з організації роботодавців чи їх об'єднання в порядку та на умовах, визначених статутом;

- кожний член організації роботодавців, член об'єднання організацій роботодавців має рівні права у вирішенні будь-яких питань діяльності організації роботодавців, об'єднання незалежно від статусу, майнового стану, результатів фінансово-господарської діяльності та інших ознак.

Організації роботодавців та їх об'єднання вирішують питання щодо діяльності організації, об'єднання на підставі власних статутів відповідно до законодавства України та зобов'язані забезпечувати повне та своєчасне інформування своїх членів з питань їх діяльності, ознайомлювати на їх прохання з усіма матеріалами, що стосуються діяльності організації, об'єднання.

Статус організацій роботодавців та їх об'єднань. 

Організації роботодавців створюються і діють за територіальною або галузевою ознакою і мають статус місцевих, обласних, республіканських Автономної Республіки Крим (далі - республіканських), міжнародних. Об'єднання організацій роботодавців створюються і діють за територіальною або галузевою ознакою і мають статус місцевих, обласних, республіканських, всеукраїнських. 

Статус місцевих мають організації роботодавців, діяльність яких поширюється на територію відповідної адміністративно-територіальної одиниці і які на момент державної реєстрації об'єднують не менше десяти роботодавців цієї адміністративно-територіальної одиниці або двох і більше роботодавців певної галузі в межах цієї адміністративно-територіальної одиниці.

Статус місцевих мають об'єднання організацій роботодавців, які на час державної реєстрації об'єднують дві і більше організації роботодавців відповідної адміністративно-територіальної одиниці або дві і більше організації роботодавців певної галузі відповідної адміністративно-територіальної одиниці. 

Статус обласних, Київської та Севастопольської міських мають організації роботодавців, діяльність яких поширюється на територію відповідної області, міст Києва та Севастополя і які на час державної реєстрації об'єднують не менше десяти роботодавців більшості районів і міст обласного підпорядкування цієї області, районів у містах Києві та Севастополі або двох і більше роботодавців певної галузі з тих районів і міст обласного підпорядкування цієї області, районів у містах Києві та Севастополі, де сконцентровані підприємства цієї галузі. 

Статус обласних, Київської та Севастопольської міських мають об'єднання організацій роботодавців, які на час державної реєстрації об'єднують дві і більше обласні організації роботодавців відповідної області, міські у містах Києві та Севастополі або дві і більше обласні організації роботодавців певної галузі відповідної області, міські у містах Києві та Севастополі. 

Статус республіканських мають організації роботодавців, які на час державної реєстрації об'єднують не менше десяти роботодавців більшості адміністративно-територіальних одиниць Автономної Республіки Крим або двох і більше роботодавців певної галузі з тих адміністративно-територіальних одиниць Автономної Республіки Крим, де сконцентровані підприємства цієї галузі. 

Статус республіканських мають об'єднання організацій роботодавців, які на час державної реєстрації об'єднують дві і більше республіканські організації роботодавців більшості адміністративно-територіальних одиниць Автономної Республіки Крим або дві і більше республіканські організації роботодавців певної галузі більшості з тих адміністративно-територіальних одиниць Автономної Республіки Крим, де сконцентровані підприємства цієї галузі.

Статус всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців мають об'єднання, які на час державної реєстрації об'єднують обласні організації роботодавців більшості областей України та Автономної Республіки Крим, обласні організації роботодавців певної галузі тих областей, де сконцентровані підприємства цієї галузі.

З метою координації роботи всеукраїнських об'єднань організацій роботодавців та представництва інтересів роботодавців у формуванні та реалізації соціально-економічної політики, розвитку соціального партнерства тощо вони можуть утворювати інші об'єднання і делегувати їм відповідні права і обов'язки 

Статус міжнародних мають організації та об'єднання організацій роботодавців, діяльність яких поширюється на територію України і хоча б однієї іншої держави. 

Організації роботодавців та їх об'єднання:
      ·   мають право в порядку, передбаченому їх статутами, представляти і захищати свої права і законні інтереси, а також права і законні інтереси своїх членів у відносинах з профспілками, їх об'єднаннями та іншими організаціями найманих працівників, органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим та органами місцевого самоврядування у сфері регулювання соціально-трудових та економічних відносин; 
     ·  вносити до органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування пропозиції з питань, пов'язаних з їх статутною діяльністю;
     · можуть проводити експертизу проектів законів та інших нормативно-правових актів з питань, що стосуються прав та інтересів їх членів;
     ·  в межах своїх повноважень укладають угоди, здійснюють контроль та забезпечують їх виконання, несуть відповідальність за невиконання угод відповідно до закону виступають стороною в угоді на відповідному рівні у порядку, визначеному законом. Якщо на одному рівні діють декілька об'єднань роботодавців, для ведення колективних переговорів і укладення угод вони повинні утворити єдиний представницький орган, який діє від їх імені, або делегувати відповідні повноваження одній організації роботодавців чи одному об'єднанню організацій роботодавців. Роботодавці, які входять до складу асоціації, корпорації або іншого об'єднання, можуть передавати права з представництва і захисту прав та законних інтересів об'єднанню, в складі якого вони є. 
     ·   беруть участь у формуванні та проведенні державної політики зайнятості населення. Представники організацій роботодавців та їх об'єднань на паритетних засадах з представниками професійних спілок, їх об'єднань та інших організацій найманих працівників, органів державної влади, органів влади Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування беруть участь у створенні та діяльності координаційних комітетів сприяння зайнятості.  
     ·   на паритетних засадах беруть участь в управлінні загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням відповідно до закону; 
     · виступають стороною колективного трудового спору (конфлікту) в порядку та на умовах, визначених Законом  України "Про порядок вирішення колективних трудових  спорів (конфліктів)" користуються усіма правами сторони такого спору (конфлікту) і несуть відповідальність відповідно до закону; 
     ·   мають право одержувати від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності інформацію з соціально-економічних питань та питань, пов'язаних з трудовими відносинами, розвитком держави, необхідну для виконання своїх статутних завдань;
     ·   можуть проводити соціологічні дослідження, створювати наукові інформаційні та навчально-дослідницькі центри; 
     ·   можуть брати участь у розробленні та реалізації державної політики в галузі професійної освіти, у формуванні кваліфікаційних вимог до випускників навчальних закладів, фінансуванні створення та утримання недержавних професійно-технічних навчальних закладів. 
     Поряд із закріпленням прав Законом України «Про організації роботодавців» передбачено й обов'язки організацій роботодавців та їхніх об'єднань. Відповідно до ст. 23 Закону організації роботодавців та їх об'єднання зобов'язані: 
     ·   сприяти ефективному розвитку вітчизняного ринку праці  шляхом його збалансування;
     ·   попереджувати зловживання монопольним становищем на ринку та виникнення недобросовісної конкуренції у підприємницькій діяльності; 
      ·   неухильно додержуватися вимог законодавства України та свого статуту;
      · використовувати не заборонені законом засоби захисту прав і законних інтересів роботодавців; 
     ·   брати участь у переговорах, консультаціях з укладання колективних договорів (угод), вирішенні колективних трудових спорів (конфліктів) відповідно до закону. 

Окремо слід виділити повноваження організацій роботодавців та їх об'єднань у соціальному партнерстві. 

Відповідно до ст. 17 Закону організації роботодавців та їх об'єднання беруть участь у соціальному партнерстві в порядку і на умовах, визначених відповідним законом.

Метою участі організацій роботодавців та їх об'єднань у соціальному партнерстві є договірне регулювання та удосконалення соціально-трудових відносин, досягнення взаєморозуміння, компромісів між сторонами соціального партнерства, запобігання виникненню та розв'язання колективних трудових спорів (конфліктів).

Сторону роботодавців у соціальному партнерстві представляють:
     на всеукраїнському рівні - об'єднання організацій роботодавців з всеукраїнським статусом в особі уповноважених ними органів; на республіканському рівні - організації роботодавців та їх об'єднання в особі уповноважених ними органів, що об'єдналися в межах Автономної Республіки Крим;
     на галузевому (міжгалузевому) рівні - організації роботодавців та їх об'єднання в особі уповноважених ними органів, що об'єдналися в межах відповідної галузі (кількох галузей);
     на місцевому і обласному рівнях - організації роботодавців та їх об'єднання в особі уповноважених ними органів, що об'єдналися в межах відповідних адміністративно-територіальних одиниць.

Організації роботодавців та їх об'єднання можуть передавати свої повноваження одній організації роботодавців або відповідному об'єднанню з метою їх представництва.

Відповідно до Закону України “Про соціальний діалог в Україні” від 23 грудня 2010 року № 2862-VI для повноправного ведення соціального діалогу (визначення та зближення позицій, досягнення спільних домовленостей та прийняття узгоджених рішень сторонами соціального діалогу, які представляють інтереси працівників, роботодавців та органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, з питань формування та реалізації державної соціальної та економічної політики, регулювання трудових, соціальних, економічних відносин) на національному і територіальному рівнях з рівного числа представників сторін соціального діалогу відповідного рівня у порядку, визначеному статтями 11 та 17 цього Закону, утворюються Національна тристороння соціально-економічна рада та територіальні тристоронні соціально-економічні ради. За ініціативою сторін можуть утворюватися галузеві (міжгалузеві) тристоронні або двосторонні соціально-економічні ради та інші тристоронні органи соціального діалогу (комітети, комісії тощо).

На локальному рівні для ведення колективних переговорів з укладення колективних договорів стороною працівників (суб'єктами якої є первинні профспілкові організації, а в разі їх відсутності - вільно обрані представники (представник) та стороною роботодавця (суб'єктами якої є роботодавець та/або уповноважені представники роботодавця) утворюється двостороння робоча комісія відповідно до закону.

Організації роботодавців та їх об'єднання виступають стороною соціального діалогу на національному, галузевому, територіальному рівнях.

Для участі у колективних переговорах з укладення колективних договорів і угод, тристоронніх або двосторонніх органах та у міжнародних заходах склад суб'єктів профспілкової сторони та сторони роботодавців визначається за критеріями репрезентативності.

Згідно із ст.5 Закону України “Про соціальний діалог в Україні” загальними критеріями репрезентативності для суб'єктів профспілкової сторони та сторони роботодавців є:

легалізація (реєстрація) зазначених організацій (об'єднань) та їх статус;

для профспілок, їх організацій та об'єднань - загальна чисельність їх членів, для організацій роботодавців та їх об'єднань - загальна чисельність працівників, які працюють на підприємствах - членах відповідних організацій роботодавців;

галузева та територіальна розгалуженість.

Процедуру проведення оцінки відповідності критеріям репрезентативності та підтвердження репрезентативності профспілок, їх організацій та об’єднань, організацій роботодавців та їх об’єднань на національному, галузевому та територіальному рівнях визначає Порядок оцінки відповідності критеріям репрезентативності та підтвердження репрезентативності суб’єктів сторін профспілок та організацій роботодавців, затверджений наказом Національної служби посередництва і примирення від 21 липня 2011 року № 73.

З огляду на повноваження надані Національній службі посередництва і примирення та її відділенням Законом України «Про соціальний діалог в Україні» оцінка відповідності критеріям репрезентативності та її підтвердження для роботодавців проводиться на територіальному рівні для участі у колективних переговорах з укладення територіальних угод та для делегування представників до відповідних органів соціального діалогу відділеннями НСПП в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі.
     Для оцінки відповідності критеріям репрезентативності та її підтвердження організації роботодавців, об'єднання організацій роботодавців подають до відділення НСПП:

- лист-заяву;

- копію свідоцтва заявника, що підтверджує факт легалізації (реєстрації) організації, об’єднання;

- копію статуту заявника;

- довідку про загальну чисельність працівників, які працюють на підприємствах - членах відповідних організацій роботодавців, їх об’єднань, що входять до складу заявника;

- перелік членів заявника.

Організації роботодавців та їх об’єднання надають дані про чисельність працівників, які працюють на підприємствах - членах організацій роботодавців та їх об’єднань, на підставі інформації органів державної статистики. Дані про чисельність надаються станом на 1 січня року звернення.

Відповідно до 3.5. Порядку оцінки відповідності критеріям репрезентативності та підтвердження репрезентативності суб’єктів сторін профспілок та організацій роботодавців перевірка оцінки відповідності критерію репрезентативності загальної чисельності, галузевої та територіальної розгалуженості для організацій роботодавців, їх об’єднань на територіальному рівні здійснюється шляхом порівняння даних про загальну чисельність працівників, які працюють на підприємствах - членах відповідних організацій роботодавців, їх об’єднань, що входять до складу заявника, з даними органів статистики про чисельність зайнятого населення у відповідній адміністративно-територіальній одиниці.

Репрезентативними визнаються організації роботодавців, їх об'єднання, що діють на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, на підприємствах членів яких працюють не менше п'яти відсотків зайнятого населення у відповідній адміністративно-територіальній одиниці.

Підтвердження репрезентативності суб’єктів сторони роботодавців здійснюється один раз на п’ять років. З дати прийняття рішення суб’єкт сторони роботодавців вважається репрезентативним і не потребує додаткового визнання з боку інших сторін соціального діалогу.

Таким чином, після офіційного визнання (легалізації об’єднання громадян), підтвердження репрезентативності організації роботодавців та їх об’єднання можуть в повній мірі використовувати надані законодавством повноваження задля досягнення спільних домовленостей та прийняття узгоджених рішень зі сторонами соціального діалогу, які представляють інтереси працівників, органів виконавчої влади і органів місцевого самоврядування, брати активну участь у формуванні та реалізації державної соціальної та економічної політики, регулюванні трудових, соціальних, економічних відносин.

Наталія Шершньова – начальник відділення Національної служби посередництва і примирення в Тернопільській області 

 

Переглядів: 844 | Додав: admin | Рейтинг: 0.0/0
Всього коментарів: 0
Додавати коментарі можуть лише зареєстровані користувачі.
[ Реєстрація | Вхід ]













Календарь
«  Березень 2014  »
ПнВтСрЧтПтСбНд
     12
3456789
10111213141516
17181920212223
24252627282930
31
Архив записей

РЕПРЕЗЕНТАТИВНІСТЬ СТОРІН СОЦІАЛЬНОГО ДІАЛОГУ

ЗУ "про соціальний діалог в Україні" 





Стрічка новин







 © відділення НСПП в Тернопільській області, 2012
Передрук матеріалів за умови посилання на //nsppternopol.at.ua/