Необхідною умовою європейської
інтеграції та підвищення рівня економічного розвитку країни є ефективний
соціальний діалог. У широкому розумінні соціальний діалог – це
конструктивна співпраця між громадянським суспільством та державою. У вузькому
- форма ведення консультацій, переговорів та інших форм соціально-політичних
контактів, що відбуваються між урядом, профспілками та об’єднаннями
роботодавців. Завдяки розвиткові соціального діалогу відбувається залучення
основних інститутів громадянського суспільства (профспілок, об’єднань
роботодавців) до взаємодії з органами державної влади.
Для участі у колективних
переговорах з укладення колективних договорів і угод, тристоронніх або
двосторонніх органах та у міжнародних заходах склад суб'єктів профспілкової
сторони та сторони роботодавців визначається за критеріями репрезентативності.
Відповідно до Закону України «Про
соціальний діалог в Україні», соціальний діалог здійснюється на національному,
галузевому, територіальному, локальному (підприємство, установа, організація)
рівнях та три- або двосторонній основі. Сторони соціального діалогу –
профспілкова сторона, сторона роботодавців та сторона органів виконавчої влади.
Для здійснення соціального діалогу
та участі в ньому склад суб’єктів профспілкової сторони й сторони роботодавців
як на національному, так і на територіальному рівнях визначається за критеріями
репрезентативності.
Репрезентативність профспілки або
організації роботодавців означає їх здатність виступати з певних питань у
колективних трудових відносинах, особливо при укладенні колективних договорів і
угод.
Закон визначає такі загальні
критерії репрезентативності:
- легалізація (реєстрація)
організації та її статус;
- для профспілок – загальна
чисельність їх членів, для організацій роботодавців – загальна чисельність
працівників, які працюють на підприємствах-членах відповідних організацій
роботодавців;
- галузева та територіальна
розгалуженість.
Професійні спілки та їх
об'єднання, організації роботодавців та їх об'єднання, що не відповідають
критеріям репрезентативності, за рішенням своїх виборних органів можуть
надавати повноваження репрезентативним організаціям та об'єднанням відповідного
рівня для представлення своїх інтересів або вносити на розгляд відповідних
органів соціального діалогу свої пропозиції. Ці пропозиції є обов'язковими для
розгляду сторонами під час формування узгодженої позиції та прийняття рішень.
|